Державні будівельні норми україни - страница 14

^ 10.2 Проектування у сейсмічних районах
10.2.1 Проектування фундаментів за властивостями грунту основи об'єктів, які розташовані у сейсмічних районах, слід виконувати на підставі їх розрахунків відповідно до інженерно-геологічних чи гірничо-геологічних умов будівництва з урахуванням змін деформаційних і міцнісних характеристик грунтів при коливаннях і перевірки результатів розрахунків з урахуванням сейсмічних впливів згідно з вимогами ДБН В. 1.1-5, ДБН В. 1.1-12.

10.2.2 Розрахунки фундаментів об'єктів і їх основ на сейсмічні впливи слід виконувати в наступному порядку.

Визначають сейсмічність майданчика будівництва і розрахункову сейсмічність об'єктів.

Розробляють розрахункову динамічну модель об'єкта як системи "основа - фундамент - спо­руда" на підставі статичної моделі за рахунок призначення параметрів жорсткості, інерційності та загасання (демпфірування) коливань.

Обчислюють частоти і форми власних коливань системи.

Визначають розрахункове сейсмічне навантаження і виконують перевірочний розрахунок фундаментів об'єкта і їх конструктивних елементів як додаток до розрахунків на статичні наван­таження і впливи.

10.2.3 Сейсмічність майданчика будівництва встановлюють на підставі сейсмічного мікро­районування, а за відсутності таких даних - згідно з ДБН В. 1.1-12 у залежності від сейсмічності району і категорії (І, II, або III) ґрунту за сейсмічними властивостями.

10.2.4 При проектуванні відповідальних та висотних (16 поверхів і більше) будівель та споруд розрахункові сейсмічні навантаження слід визначати не тільки за спектральним методом згідно з ДБН В.1.1-12, але і з використанням інструментальних записів прискорень основи при землетрусі, найбільш небезпечних для даного об'єкта, або синтезованих акселерограм. При цьому максимальні амплітуди прискорень основи слід приймати не менше ніж 50, 100, 200 чи 400 см/с2 при сейсмічності майданчиків будівництва 6, 7, 8 чи 9 балів відповідно.


Урахування сейсмічних навантажень

10.2.5 Параметри сейсмічних навантажень призначають у залежності від прийнятої моделі основи.

10.2.6 При використанні динамічних моделей основи у вигляді пружин з демпфером характеристиками ґрунтової основи є коефіцієнти жорсткості та параметри загасання (демпфірування).

Коефіцієнти жорсткості основи визначають як для лінійно-деформованого півпростору згідно з розділом 8 з урахуванням тільки пружних деформацій відповідно до формули (3) додатка 5 ДБН В.1.1-5, частина II або Д.4 цих Норм.

Параметри загасання в основі визначають згідно зі СНиП 2.02.05 або дослідженнями за спе­ціальною методикою.

10.2.7 При моделюванні основи інерційним півпростором характеристиками грунту основи є питома вага, швидкість поздовжніх і поперечних хвиль, коефіцієнт пружного опору, параметр загасання.

Характеристики допускається задавати згідно з геологічним розрізом основи під спорудою як середнє значення на глибину деформованої зони і відстань від краю фундаменту не менше двох характерних розмірів фундаменту в плані в кожну сторону.

При проектуванні споруд 1 рівня відповідальності характеристики грунту слід задавати для кожного шару ґрунту на геологічному розрізі.

Примітка. Допускається використовувати розрахункові моделі основи, відмінні від наведених у 10.2.6, 10.2.7, при цьому у завданні на проектування повинні встановлюватись вимоги щодо визначення необхідних розрахункових параметрів.

10.2.8 Характеристиками сейсмічного впливу на споруду є інтенсивність сейсмічного навантаження в балах шкали MSK-64 або розрахункові акселерограми на рівні денної поверхні чи приведені до рівня підошви фундаменту.

Допускається проведення розрахунків фундаментів споруд при незалежному завданні сейсміч­ного впливу у взаємно перпендикулярних напрямках (двох горизонтальних і вертикальному). Вертикальна компонента впливу приймається з коефіцієнтом К = 0,5.

10.2.9 При розрахунку протяжних споруд із точковим обпиранням на основу зусилля в конструкції складаються з двох складових зусиль: від інерційних сейсмічних навантажень і взаємного зсуву точок обпирання. Для оцінки цих зусиль проводять декомпозицію рішень на дві складові. Першу складову зусиль визначають у конструкції на жорсткій основі при заданих переміщеннях опору0(0; другу складову зусиль визначають у розрахунковій схемі "основа - фундамент - споруда" при сейсмічних впливах з урахуванням швидкості розповсюдження хвиль у грунті.

10.2.10 При завданні сейсмічних впливів для заглиблених об'єктів слід ураховувати вплив заглиблення фундаменту та інерційні характеристики ґрунтової основи і фундаментів.

10.2.11 Крім інерційних сейсмічних навантажень, до споруди необхідно прикладати навантаження D від тиску грунту основи на бічні поверхні фундаменту, підземні частини об'єкта чи підпірної стіни, які визначають за формулою

D(t) = – Mгр Ÿ1(t), (10.1)

де Mгр – маса ґрунту в об'ємі заглибленої частини фундаменту, споруди або підпірної стіни;

Ÿ1(t) – акселерограма коливань ґрунту на глибині hi = h/ (h - глибина закладання підошви фундаменту).


Проектування фундаментів

10.2.12 Проектування фундаментів за деформаціями основ з урахуванням сейсмічних впливів повинне виконуватись на підставі розрахунку на особливе сполучення навантажень за інженерно-геологічними умовами.

Попередні розміри фундаментів слід визначати розрахунком за деформаціями основ на ос­новне сполучення навантажень (без урахування сейсмічних навантажень).

10.2.13 Розрахунок фундаментів за несучою здатністю основи слід виконувати на дію вертикальної складової позацентрового навантаження в особливому сполученні, яке передається фундаментом, виходячи з умови

Na ≤ γc.eg Nu.eg /γn, (10.2)

де Na – вертикальна складова розрахункового позацентрового навантаження в особливому сполученні (з урахуванням вертикального сейсмічного навантаження, яке спрямоване вниз);

Nu.eg – вертикальна складова сили граничного опору основи при сейсмічних впливах;

γc.eg – сейсмічний коефіцієнт умов роботи, який приймають 1,0; 0,85; 0,7 відповідно для грунтів І, II і III категорій за сейсмічними властивостями згідно з ДБН В.1.1-12;

γn – коефіцієнт надійності, який приймають у залежності від рівня відповідальності споруд згідно з розділом 7.

10.2.14 Перевірку на зрушення по підошві фундаменту слід виконувати на горизонтальну складову сейсмічного навантаження в рівні низу фундаментів з урахуванням вертикального сейсмічного навантаження, спрямованого наверх, і сейсмічного коефіцієнта умов роботи γc.eg.

При визначенні утримуючих та зрушувальних сил слід обраховувати складові активного і пасивного тисків грунту на бічні поверхні фундаментів з урахуванням сейсмічних навантажень.

10.2.15 При дії навантажень від моментів за двома напрямками розрахунок за несучою здатністю основ повинен виконуватись роздільно на дію сил і моментів у кожному напрямку незалежно один від одного.


6796651485734774.html
6796759935495634.html
6796885177565365.html
6797009000430229.html
6797072712012210.html